Main | Main | AMDI news | Основні пріоритети Спільної аграрної політики (САП) країн ЄС

Agrarian Markets Development Institute News

Основні пріоритети Спільної аграрної політики (САП) країн ЄС


Пріоритети САП країн ЄС важливі для України як цільові орієнтири
для формування і реалізації виваженої сучасної аграрної політики, яка б забезпечувала збалансованість сільськогосподарського  і сільського розвитку.

Основні положення Стратегії розвитку аграрного сектору на період до 2020 року (прийнятої розпорядженням КМ України від 17 жовтня 2013 року № 806-р) відповідають узгоджуються  з новим  програмним періодом 2014-2020рр. САП країн ЄС у частині:


пріоритету  сільського розвитку шляхом орієнтації політики на:  соціоекономічний розвиток громад; ефективного використання  локальних  ресурсів  для  збереження  екосистем  та попередження  негативних ризиків  зміни  клімату; впровадження  інновацій в сільській економіці; підвищення конкурентоспроможності  фермерів  та  їх залучення  до  ланцюгів  доданої  вартості.

стимулювання  розвитку партнерських стосунків із  переробними підприємствами та гарантування й захист прав  сільськогосподарських виробників шляхом розвитку професійних та неурядових організацій.

сприяння диверсифікації зайнятості в сільській місцевості (аграрної і не аграрної), що забезпечуватиме зростання сільської економіки.

Щодо Стратегії розвитку аграрного сектору

на період до 2020 року

На сьогодні аграрний сектор є одним із бюджетоформуючих та найбільш перспективних у зовнішній торгівлі, тому його розвиток потребує чітко визначених векторів на перспективу.

Водночас на агарний сектор покладається соціальне навантаження, яке пов'язане із соціально-економічним розвитком сільських територій та добробутом сільського населення (близько третини населення країни). Тому Стратегія має і політичне навантаження.

Необхідність оновлення стратегічних засад державної політики викликана тим, що з часу прийняття (2007 р.) Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року змінились економічні реалії і термін її дії близький до завершення.

Стратегія розроблена на засадах нових демократичних принципів, суттєво змінено підходи до її підготовки, вперше сконцентрувавши увагу на створенні організаційно-економічних умов для ефективного розвитку аграрного сектору.

Головним ідеологічним стрижнем Стратегії є місія аграрного сектора, яка полягає у стабільному забезпеченні населення країни якісними і доступними харчовими продуктами та активній участі у вирішенні світової проблеми голоду.

З цією метою передбачено необхідність створення умов для ефективного розвитку аграрного сектора у стратегічних пріоритетних напрямах, які передбачають єдність економічних, соціальних та екологічних інтересів суспільства.

Стратегія передбачає 7 напрямів

- забезпечення продовольчої безпеки держави як базової функції аграрного сектору;

- удосконалення земельних відносин з метою формування системи прозорих ефективних та соціально справедливих умов та гарантування прав учасників;

- формування довгострокової мотивації діяльності учасників аграрного ринку через удосконалення фіскальної політики та бюджетної підтримки;

- дерегуляція господарської діяльності, розвиток саморегулювання ринків та адаптації технічного регулювання до міжнародних стандартів та вимог;

- підвищення конкурентоспроможності продукції сільського господарства та продовольства;

- підтримка багатоукладності для ефективно розвитку галузей аграрного сектору економіки з використанням переваг різних укладів (залежно від мотивації виробників);

- раціональне використання природних ресурсів, залучених до господарського процесу в аграрному секторі.

По кожному з приведених напрямів визначені пріоритетні заходи, механізми реалізації яких будуть розкриті при підготовці проекту Програми.

Ключові позиції Стратегії:

  • пріоритетна пряма підтримка дрібних товаровиробників та їх об’єднань (кооперативів);
  • надання державної підтримки з урахуванням соціально-економічної ролі господарств для сільських громад та дотримання агроекологічних вимог;
  • диференціація державної політики щодо великих, середніх та малих господарств;
  • застосування спеціального режиму оподаткування відповідно до законодавства; удосконалення системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;
  • створення системи земельної іпотеки та розвитку системи кредитного забезпечення аграрного сектору, в тому числі застосування аграрних розписок та електронних складських свідоцтв;
  • державне регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення, розвиток довгострокової оренди;
  • делегування частини повноважень щодо регулювання аграрного ринку саморегулівним об’єднанням сільськогосподарських товаровиробників;
  • адаптація технічного регулювання безпечності продукції до вимог ЄС;
  • підтримка запровадження програм адресної підтримки малозабезпечених категорій населення;
  • забезпечення поінформованості всіх учасників продовольчого ринку (моніторинг ринку сільськогосподарської продукції);
  • розширення географії та номенклатури товарів експорту;
  • створення умов для поглибленої переробки продукції, яка спрямовується на експорт;
  • формування дієвої інфраструктури аграрного ринку;
  • фінансування інноваційно-інвестиційних проектів на засадах  партнерства держави та бізнесу;
  • стимулювання користувача (власника) землі до раціонального використання і охорони земель сільськогосподарського призначення;
  • розвиток органічного виробництва та регіональних торгових марок.

Підтримка багатоукладності

Крупні агропідприємства дають 51% валового продукту АПК, а 49% – саме господарства населення. Проте, практично увесь експортний потенціал створюється якраз крупними агропідприємствами, а дрібні – виконують функцію забезпечення продовольчої безпеки.

Стратегією передбачається надавати можливість малим формам господарювання ввійти в організований ринок. Акцент робиться на малі, сімейні ферми та їх кооперативи.

На виконання Стратегії при підготовці програми основними завданнями є: підготувати низку заходів та інструментів із реалізації проблемних питань, які стосуються усіх категорій виробників сільськогосподарської продукції, але особливо господарств, що мають велику соціально-економічну роль для сільських громад, Стратегією визначено, що такі господарства мають використовувати переважно власну працю, вести товарне виробництво, орієнтовані на збільшення загального доходу, тож більше мотивовані до виробництва працемісткої сільськогосподарської продукції.

Проте, це не означає, що  крупним товаровиробникам не буде приділено уваги. Всі діючі інструменти підтримки будуть збережені для всіх категорій товаровиробників (фіксований податок, пільговий режим оподаткування через ПДВ, кредитування, страхування, аграрні розписки, форвардні закупівлі, інші). Стратегією передбачається не збільшувати податкове навантаження на сільськогосподарських товаровиробників, тобто збереження пільгового режиму оподаткування згідно чинного законодавства.

Щодо пріоритетів  Спільної аграрної політики (САП)

Спільна аграрна політика (САП) ЄС на всіх етапах  її формування та розвитку охоплювала, насамперед, систему ринкового  регулювання та ціноутворення.

Спочатку вона стимулювала нарощення обсягів сільськогосподарського  виробництва, а пізніше - його  стримування.

При цьому ринкові заходи САП стали доповнюватися політикою «неринкового характеру» у вигляді прямого квотування, обмеження площ, продуктивності тварин і  ін.

«Неринкова аграрна політика» ЄС зумовлена значною  заклопотаністю екологічними проблемами та низькою якістю життя у селі, нерівномірністю регіонального розвитку.

При реформуванні незмінними залишаються  рівнопріоритетні цілі САП, які були закладені ще Римськими угодами, а саме:

-           модернізація сільського господарства,

-           стабільне функціонування ринку  сільськогосподарської продукції,

-           забезпечення доходів  працівників,  зайнятих  у  галузі  на  рівні,  не нижчому  за  загальноприйняті  стандарти  життя  європейців.

Завдяки системним  зусиллям  держав  Союзу  європейська  модель  сільського господарства  продовжує  базуватися на  трьох  чинниках:

  1. фермерському господарстві сімейного  типу,
  2. багатофункціональній ролі галузі в національних  економіках,
  3. захисті  доходів товаровиробників від ринкової і природної стихій.

Пріоритети САП ЄС на плановий період 2014-2020 рр.

Стратегія «Європа 2020» визначає три фактори зміцнення економіки:

-           розумне  зростання –  розвиток  економіки,  що  базується  на знаннях і інноваціях;

-           сталий  розвиток – розвиток економіки, що базується на цілеспрямованому використанні ресурсів, екології і конкуренції;

-           всеосяжне  зростання – сприяння підвищенню рівня зайнятості населення, досягнення соціальної і територіальної згоди.

Визначені основні 5 напрямів діяльності, якими слід керуватися європейським державам:

-           зайнятість,

-           дослідження й інновації,

-           зміна клімату і енергетика,

-           освіта,

-           боротьба з бідністю.

Три цілі аграрної політики на 2014-2020 рр.:

1) життєздатне виробництво продовольства,

2)стале використання природних ресурсів і пом’якшення наслідків зміни клімату,

3) збалансований сільський розвиток.

САП ЄС визначено 10 ключових засад цільового розподілу  грошових  субсидій  для  забезпечення:

-           Доходності сільськогосподарського виробництва, орієнтованої  на стимулювання економічного зростання і збільшення зайнятості у селі.

-           Більш ефективні і гнучкіші інструменти кризового менеджменту для розв’язання нових економічних проблем.

-           Екологізація з метою досягнення довготривалої продуктивності  і збереження екосистем.

-           Додаткове  інвестування  у  наукові  дослідження  та  інноваційні розробки.

-           Створення конкурентоспроможного і збалансованого  ринкового ланцюга забезпечення продуктами харчування від виробника до споживача.

-           Стимулювання заходів щодо захисту навколишнього середовища у сільському господарстві.

-           Полегшення відкриття для фермерів-початківців власного сільгосппідприємства.

-           Стимулювання зайнятості і підприємництва у сільських регіонах.

-           Уважніше урахування інтересів структурно слабких регіонів.

-           Проста і ефективна Спільна аграрна політика (спрощення деяких механізмів без втрати їх ефективності).


У  новому  програмному  періоді 2014-2020  рр.   порівняно з попереднім періодом (2007-2013 рр.):

скорочення частки САП у бюджеті ЄС з 39% у 2013 р. до 33% у 2020 р.

збережено пріоритет сільського розвитку шляхом орієнтації політики на: соціоекономічний розвиток громад; ефективне використання локальних ресурсів для збереження екосистем та попередження негативних ризиків зміни клімату; впровадження  інновацій в сільській економіці; підвищення конкурентоспроможності фермерів та їх залучення до ланцюгів доданої вартості.

збільшується фінансування пільгового постачання безпечних продуктів харчування (головним чином, органічної продукції) в соціальні заклади, а також стимулюватиметься розвиток партнерських стосунків з переробними підприємствами та  гарантування й захист прав сільськогосподарських виробників шляхом розвитку професійних та неурядових організацій.

визначено якісно нові пріоритети сільського розвитку, що сприятимуть підвищенню ефективності реалізації відповідних програм:

налагоджена взаємодія із фондами ЄС;

нові критерії для розподілу фондів між державами-учасницями; спрощено механізми існуючих заходів;

вдосконалена система управління ризиками;

розроблено нові пропозиції щодо моніторингу та оцінки виконання програм;

запроваджені схеми підтримки дрібних фермерів (фіксована щорічна виплата у розмірі від 500 до 1250 Євро незалежно від розміру господарства).

сприяння диверсифікації зайнятості в сільській місцевості (аграрної і не аграрної), що забезпечуватиме зростання сільської економіки.

Загальний  обсяг  видатків на прямі та маркетингові платежі  скоротяться  у 2014-2020 рр. порівняно з  2007-2013 рр. на майже 10%.  Крім того, розмір прямих платежів буде змінено залежно від країни одержувача: для країн старих членів ЄС ці виплати будуть скорочені на 5% (з 282 Євро/га до 269 Євро/га), а для нових членів ЄС – збільшаться на 60% (з 119 Євро/га до 191 Євро/га).

Серед основних відмінних характеристик сучасної САП ЄС (2014-2020 рр.) порівняно з попереднім періодом (2008-2013 рр.) слід відзначити:

-           перехід від підтримки  виробництва окремих видів продукції до прямої підтримки сільськогосподарських товаровиробників,  спрямованої на створення конкурентного середовища у  сільськогосподарському виробництві, а також посилення екологічної безпеки за рахунок відмови від монокультури господарювання, що стимулюється виробничими субсидіями;

-           розширення програм підтримки  сільського розвитку, диверсифікації доходів у сільській місцевості за рахунок кооперації, поліпшення якості аграрної продукції та її маркетингу, дотримання базових стандартів захисту навколишнього середовища й утримання тварин, навчання новим технологіям, допомога молодим фермерам;

-           перехід до політики „горизонтальної  модуляції”, що  передбачає збільшення бюджету на сільський розвиток і розширення екологічно безпечної діяльності за рахунок перерозподілу частини прямих платежів;

-           виділення цільових субсидій на розвиток депресивних зон для підтримки життєвості регіонів, які характеризуються менш вигідними економічними і соціальними умовами для розвитку сільськогосподарського виробництва, або обмеження його на користь збереження навколишнього середовища;

-           перехід до політики “перехресної  відповідальності”, за якою запроваджується залежність виплати субсидій від дотримання базових екологічних вимог щодо стану сільськогосподарських угідь, умов гігієни та догляду за тваринами;

-           запровадження цільової підтримки спеціальних заходів агроекологічного спрямування у процесі виробництва сільськогосподарської продукції: органічне сільське господарство; екстенсивне  господарювання;

-           екологічно доцільне заліснення та консервація сільськогосподарських земель залуження сільськогосподарських угідь; збереження сільських ландшафтів, пейзажів, зелених насаджень, заболочених ділянок, канав, лісопосадок, флори і фауни.

Акценти політики на 2014-2020 рр.:

- істотні поправки і зміни щодо адміністрування і інструментарію аграрної політики за двома структурними блоками  САП: першим – щодо регулювання ринку і другим – щодо підтримки сільського розвитку.

Щодо регулювання ринку:

-           введено обмеження на максимально можливий обсяг виплат на сільськогосподарське підприємство в  рік;

-           при визначенні розміру субсидій враховуватиметься кількість робочих місць;

-           буде складено список видів діяльності, за яких не надаватиметься право на асигнування.;

З 2014р. застосовуватиметься особливий режим підтримки малих форм господарювання (до 10% річного бюджету прямих платежів у країні). Фермер отримуватиме одноразову виплату, при цьому передбачено спрощений контроль і подання заявки на одержання ПП, послаблення зобов’язань щодо екології і принципів перехресної відповідності (cross compliance). Щоб уникнути штучного подрібнення великих ферм для отримання цих спрощених субсидій, їх будуть виплачувати наявним малим фермам станом на 2014 р. або їх спадкоємцям.

Таким чином, у рамках ЄС намагаються виправити перекіс чинної схеми розподілу ПП, яка зосереджує близько 80% виплат у 20% сільських господарств, що зменшує конкурентоспроможність малих форм господарювання і не сприяє  їх розвитку.

Система квот на  цукор буде відмінено до 2017 р., згідно з чинним регулюванням завершується квот на молоко.

На 2014-2020 рр. передбачено збільшити фінансування  заходів, які б стимулювали споживання, зокрема, програми безоплатного чи пільгового розподілу молока, фруктів і овочів  у школах. Деякі цільові заходи за цим напрямом тепер будуть фінансуватися  з бюджету ІІ фінансового блоку САП та інших фондів ЄС.

Стимулювання екологізації сільського господарства у рамках САП ЄС забезпечуватиметься за допомогою схеми екологічно сприятливих платежів, так званих «зелених» платежів. На диверсифікацію культур (вирощування не менше трьох), утримання постійних пасовищ, формування екологічних  зон з консервацією 5%, згодом 7% землі,  збереження біорізноманіття і елементів ландшафту) і на неї спрямовуватиметься 30% національного річного бюджету ПП. Субсидії на ці цілі встановлюються пропорційно площі сільгоспугідь без фіксації верхньої межі виплат фермеру.

На допомогу фермерським господарствам для вирішення завдань, пов’язаних з якістю ґрунту і води, зміною клімату (близько 30% бюджету програми розвитку сільських районів  повинно бути виділено на агроекологічні заходи, підтримку органічного землеробства і проекти, пов’язані з інноваціями чи екологічними інвестиціями у цій сфері).

Підтримка сільського розвитку.

1. Сприяння  передачі  знань і інновацій  у сільському  і  лісовому господарстві та у сільській місцевості конкурентоспроможності.

2. Підвищення і життєздатності всіх видів господарювання.

3. Сприяння  організації продовольчого  ланцюга  постачання  і управління ризиками у сільському господарстві.

4. Відновлення, збереження і зміцнення екосистем, які залежать від сільського і лісового господарства.

5. Стимулювання  ефективного використання ресурсів і перехід до низьковуглецевої і стійкої  до змін клімату економіки сільського господарства, продовольчого і лісового секторів.

6. Сприяння соціальній інтеграції, скороченню бідності і економічному розвитку в сільських районах.

Для реалізації цих пріоритетів намічено 20 основних заходів, зокрема, підтримка сільського господарства, «що базується на  знаннях»; додаткова підтримка (до 3 тис. євро) ферм, що отримують сертифікат якості продукції;

підтримка «організованого  сільгоспвиробництва»  з  кращою  ринковою позицією (організацій продуцентів, «коротких»  збутових  ланцюгів  тощо).

Передбачена підтримка несільськогосподарської економічної диверсифікації в  аграрних  регіонах (до 70  тис.  євро  на  проект),  розвитку  органічного сільського господарства, створюваних фермерами спільних страхових фондів (компенсація фермерам,  які втратили 30% свого доходу  через  негоду,  різку волатильність ринків) тощо.

Довідково: У  структурі  запропонованого ЄК  бюджету САП ЄС  на 2014-2020  рр. видатки за І фінансовим блоком становлять 72,8%, за ІІ фінансовим блоком – 23,2%, за додатковими напрямами, важливими за нових умов – 4%.

Вперше  в  особливий  пакет  виділені заходи щодо:

-           розвитку  наукових досліджень і інновацій у сільському  господарстві;

-           окремо  виділено  фінансування таких важливих напрямів як формування продовольчих резервів на випадок кризи у сільськогосподарському секторі та безпека продуктів харчування.

Copyright © 2005 - 2017. All rights reserved.

Розробка сайту Веб-студія VOLL